Придбання ТМЦ проводки. Як проводиться облік товарно-матеріальних цінностей. Режими підбору номенклатури

Товари - це частина матеріально-виробничих запасів, які купуються з метою перепродажу. Рух матеріально-виробничих запасів на підприємстві відбувається при здійсненні операцій з надходження товарів, переміщення, реалізації або відпустки в виробництво.

Документальне оформлення вищезазначених операцій проводиться з метою попередження різних порушень і підвищення дисциплінованості матеріально відповідальних співробітників, в якості яких можуть виступати комірник, завідувач складом, представник структурного підрозділу.

Програма обліку для складу. Повний контроль руху товарів!
Спробуйте безкоштовно програму складського обліку бизнес.Ру. Виписка документів, облік товарів і продажів, інвентаризація, руху товарів, переміщення і безліч інших можливостей.

Всі господарські операції супроводжуються виправдувальною документацією, яка служить первинними обліковими документами. До складу уніфікованого пакету документів, який може використовуватися будь-якою організацією, яка веде господарську діяльність, входять форми:

• М-2, М-2а - довіреності, що дають можливість конкретній особі виступати в якості довіреної від підприємства на момент отримання матеріальних цінностей від постачальника
• М-4 - прибутковий ордер, який застосовується для обліку певних матеріалів від постачальника
• М-7 - акт про приймання товарів, оформлення якого здійснюється в момент приймання мат. цінностей, що мають розбіжності по асортименту, кількості або якості з отриманими даними від постачальника
• М-8 - лімітно-забірна карта, яка застосовується тільки при наявності лімітів відпустки матеріально-виробничих запасів
• М-11 - вимога-накладна, необхідна для обліку матеріально-виробничих запасів всередині фірми
• М-15 - накладна на відпустку матеріалів на сторону, яка оформляється для обліку відпуску матеріалів свого підприємства іншим господарствам
• М-17 - картка обліку матеріалів, яка оформляється для обліку матеріально-виробничих цінностей на складі: по сорту, виду, розміру, номенклатурному номеру
• М-35 - акт про оприбуткування мат. цінностей, необхідний тільки в тому випадку, якщо вони отримані в результаті розбирання, демонтажу будівель і споруд.

На складах замість карток М-17 може вестися книга складського обліку.

На склад: облік надходження товарів

Приклад оформлення надходження товару в системі Класс365

Уніфіковані форми первинної облікової документації є підставою для відображення операцій з надходження товарів.
Передача товару від постачальника покупцеві оформляється товаросупровідними документами: накладними, рахунками, залізничними накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами.

Якщо товари купуються для подальшого перепродажу, вони можуть надходити на склад підприємства або прийматися безпосередньо організацією торгівлі поза наявності власного складу.
Якщо приймання товару проводиться поза складу покупця, а, наприклад, на складі постачальника, на залізничній станції, пристані, в аеропорту, то отримання проводиться матеріально відповідальною особою за дорученням від дає це право організації.

За правилами документообігу на складі, руху товарів і відображення товарних операцій в бухгалтерському обліку порядок прийому товарів залежить від місця, характеру приймання (кількості, якості і комплектності) і ступеня відповідності договору поставки супровідним документам.

Для оформлення приймання товарів за якістю, комплектності, масі і кількості оформляється форма ТОРГ-1 \u200b\u200b(акт про приймання товарів). Він складається членами приймальної комісії та уповноваженим керівником підприємства. Приймання здійснюється по фактичній наявності. Якщо присутні кількісні та якісні розбіжності, складаються і. У разі виявлення невідповідності фактичної ваги брутто, вказаною в супровідній документації, покупець повинен залишити упаковку і тару без розтину.
При виявленні відхилень за кількістю і якістю покупець призупиняє приймання товару, викликає представника постачальника, забезпечує збереження товару.

Прийом і облік ТМЦ на складі безпосередньо проводиться за допомогою форми ТОРГ-11. Вона зберігається разом з цими цінностями, дані форми використовують при заповненні інвентаризаційного опису під час проведення інвентаризації.

Приймання основних або виробничих засобів проводиться також на підставі первинної облікової документації (ОС-6, ОС-6а, ОС-6б), а також на підставі форм ОС-1 і ОС-16.

Зі складу на склад: облік внутрішніх переміщень

Приклад оформлення переміщені зі складу на склад в системі Класс365

Операції з передачі матеріалів з одного складу на інший оформляється накладними на внутрішнє переміщення товарів. Для цієї мети використовується форма, що застосовується при переміщенні матеріальних цінностей між структурними підрозділами або матеріально відповідальними особами. Цими ж накладними проводиться оформлення здачі на склад невитрачених матеріалів, отриманих на вимогу.
Підрозділ, яке отримало матеріали, складає акт витрати, який є підставою для списання товарів з їх підзвіту.

У разі руху товарно-матеріальних цінностей між складами оформляється. При переміщенні об'єктів основних засобів всередині організації проводиться складання форми ОС-2. Накладна оформлюється в трьох примірниках за підписом матеріально відповідальних осіб структурних підрозділів як одержує, так і передавальної сторін. Дані про переміщення основних засобів заносяться в книгу обліку об'єктів основних засобів (ОС-6) або в інвентарну картку.

Зі складу: оформлення вибуття запасів

Приклад оформлення реалізації в системі Класс365

Спробувати безкоштовно програму для складу

Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється на основі встановлених лімітів, відповідно оформлення операції має на увазі застосування в двох примірниках, яка також застосовується для контролю над дотриманням встановлених лімітів відпуску товару. За витрачання лімітів комірником проводиться здача цієї карти в бухгалтерію. Для скорочення застосування первинних документів рекомендується оформлення відпустки матеріалів згідно (тоді необхідно оформляти тільки одну М-8).

Основним документом з оформлення продажу матеріалів є (товарна накладна), складена в двох примірниках, на підставі якої проводиться списання товарно-матеріальних цінностей. Якщо перевезення вантажів здійснюється автотранспортом, то для цього потрібна, що складається в 4-х примірниках, яка є єдиним документом для списання у вантажовідправників та прийняття до обліку у одержувачів.

Причиною вибуття товару зі складу може стати і його списання з причин:

• моральне старіння,
• непридатність товарів,
• виявлення недостачі або псування матеріалів внаслідок різних обставин.

Для складання виправдувального документа збирається відповідна комісія і оформляється акт про списання, на підставі якого матеріали переводять з використовуваних в незадіяні. Списання цінностей, які передаються безоплатно або за договором дарування, проводиться на підставі первинних документів обліку.

Облік товарів на складі в 2 рази швидше в онлайн-програмі!

Нова розробка - онлайн-програма Класс365 дозволяє автоматично створювати облікові документи, вести повноцінний облік товарів, уникаючи при цьому помилок персоналу. Забудьте про рутинної роботи і звільніть час для пошуку нових і креативних рішень для вашого бізнесу.

Можливості онлайн-програми для складського обліку

• Планування запасів з урахуванням темпів продажів, способів доставки, часу виконання замовлень постачальниками, незнижувальних залишків
• Можливість заводити різні типи складів: роздрібний, оптовий, транзитний, для власних потреб, відповідальне зберігання і т.д.
• Пошук товарів по постачальнику, партії, серійним номером, штрихкоду
• Контроль залишків по окремих складах або групі складів
• Контроль термінів зберігання

Щоб почати роботу з онлайн-програмою, не буде потрібно багато часу, просто введіть свій email і отримаєте посилання для входу в ваш аккаунт. Безкоштовний тариф не обмежений по функціоналу. При бажанні, ви зможете перейти на професійний тариф і збільшити кількість користувачів.

Не втрачайте часу даремно! Почніть роботу в програмі прямо зараз!

Матеріали - вид запасів. До матеріалів відносяться сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини, будівельні та інші матеріали (4, С. 75).

Надходження матеріалів на завод здійснюється в наступному порядку:

• а) за договорами купівлі-продажу, договорами поставки, іншими аналогічними договорами відповідно до чинного законодавства;
• б) шляхом виготовлення матеріалів силами організації;
• в) отримання організацією безоплатно (включаючи договір дарування).

На матеріали, що надходять за договорами купівлі-продажу, поставки та іншими аналогічними договорами, організація отримує від постачальника (вантажовідправника) розрахункові документи (платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо) та супровідні документи ( специфікації, сертифікати, якісні посвідчення та ін.). Організація встановлює порядок приймання, реєстрації, перевірки, акцептування та проходження розрахункових документів на матеріали, що надходять з урахуванням умов поставок, транспортування (доставки до організації), організаційної структури організації і функціональних обов'язків підрозділів (відділів, складів) і посадових осіб.

До товарно-матеріальних цінностей ЛВРЗ відносяться сировина і матеріали, необхідні у виробництві, а також товари, призначені для перепродажу.

Товарно-матеріальні цінності можуть надходити в організацію:

• * Від постачальників;
• * З власного виробництва;
• * В результаті списання основних засобів.

У кожному з цих випадків для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей передбачені свої первинні документи.

Якщо організація отримує товарно-матеріальні цінності за місцем знаходження постачальника, то на ім'я співробітника, який буде їх отримувати, виписують довіреність за формою № М-2.

Довіреність видається тільки особам, які працюють в організації.

Якщо представники організації отримують товарно-матеріальні цінності у постачальників регулярно, то довіреності виписують за формою № М-2а.

Довіреності за формою № М-2 мають корінці, які підшиваються в хронологічному порядку. Довіреності за формою № М-2а корінців не мають, тому їх реєструють у спеціальному журналі.

Як правило, на практиці довіреність виписують на 15 днів. Якщо ж матеріальні цінності купуються в одного і того ж постачальника регулярно, то на календарний місяць. Проте, Цивільний кодекс дозволяє виписувати довіреність строком до 3 років.

У довіреності обов'язково має бути вказана дата її складання. Довіреність, в якій ця дата не вказана, є недійсною.

Бухгалтер виписує довіреність в одному екземплярі і видає її працівнику, який буде отримувати товарно-матеріальні цінності.

Для доставки товарно-матеріальні цінності до складу, підприємство користується власними транспортними послугами.

Якщо кількість і якість матеріалів, що надійшли збігаються з даними, зазначеними у товаросупровідних документах постачальника, оформляють прибутковий ордер (форма № М-4), якщо немає - акт про приймання матеріалів (форма № М-7).

Прибутковий ордер оформляють в одному екземплярі в день надходження матеріалів на склад. На кілька найменувань матеріалів може бути оформлений один прибутковий ордер, якщо:

• * Матеріали надійшли від одного постачальника за одним документом (наприклад, по одній накладній);
• * Однорідні матеріали надійшли від одного постачальника за різними документами, але протягом одного дня.

Оформлений прибутковий ордер передають в бухгалтерію разом з товаросупровідними документами постачальника. Бухгалтер повинен заповнити в ордері графу «Кореспондуючий рахунок». Ордер зберігається в бухгалтерії протягом 5 років.

Акт про приймання матеріалів складають, якщо їх кількість або якість не збігається з даними, зазначеними в супровідних документах постачальника. За загальним правилом акт оформляє спеціальна комісія, призначена наказом керівника. До складу комісії повинно входити не менше 3 осіб.

Комісія повинна оформити акт в день надходження матеріалів на склад. Якщо це можливо, в складанні акта повинен брати участь представник постачальника.

Акт складають у 2 примірниках:

• * Один екземпляр разом з супровідними документами на матеріали передають у бухгалтерію;
• * Другий - в підрозділ організації, працівники якого повинні підготувати претензійний лист постачальнику.

Акт підписують всі члени комісії і матеріально відповідальний працівник, який прийняв надійшли цінності. Керівник організації повинен затвердити акт.

Оформлений акт передають у бухгалтерію разом з товаросупровідними документами постачальника. Бухгалтер повинен заповнити на 3-й сторінці акта графу «Кореспондуючий рахунок». Акт про приймання матеріалів повинен зберігатися в архіві організації 5 років.

З власного виробництва матеріали можуть надходити на склад:

• * Після переробки;
• * У вигляді залишків невитрачених матеріалів, а також у вигляді відходів і шлюбу.

Якщо матеріали надходять на склад після переробки або невитрачені матеріали, відходи, шлюб, комірник складає вимога-накладну (форма № М-11). Оформлене вимога-накладну передають в бухгалтерію.

Як правило, при списанні основних засобів їх розбирають (демонтують). В результаті залишаються матеріальні цінності, які можна використовувати в подальшому.

Для оприбуткування матеріалів, що залишилися після списання будівель, складають акт про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд (форма № М-35). Спеціального бланка, призначеного для оприбуткування матеріалів, отриманих при розбиранні інших основних засобів (наприклад, комп'ютера), законодавством не встановлено.

У цьому випадку відомості про оприбутковані матеріалах відображаються безпосередньо в акті на списання основних засобів (форма № ОС-4).

Будівля може бути демонтовано:

• * Господарським способом (тобто силами самої організації);
• * Підрядним способом (тобто із залученням сторонніх організацій).

Коефіцієнт придатності матеріалів вказують у відсотках. Цей показник розраховується за формулою.

Ринкова вартість матеріалів / Первісна вартість матеріалів * 100 \u003d Коефіцієнт придатності

Акт підписують всі члени комісії, і стверджує керівник організації.

Бухгалтер повинен заповнити графу «Кореспондуючий рахунок», а також вказати коди виду операції та коди аналітичного обліку, якщо організація веде автоматизований облік і розробила для цього власні кодування.

Однак використання таких кодувань і заповнення відповідних граф не є обов'язковим.

Матеріали, що залишилися після списання основних засобів, оприбутковують за ринковою вартістю.

Термін зберігання акта в архіві організації - 5 років.

Невідфактуровані поставки вважаються матеріальні запаси, що надійшли в організацію, на які відсутні розрахункові документи (рахунок, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення або інші документи, прийняті для розрахунків з постачальником).

До невідфактурованих постачання не належать надійшли, але неоплачені матеріальні запаси, на які є розрахункові документи. Такі матеріальні запаси приймаються і оприбутковуються організацією в загальновстановленому порядку з віднесенням заборгованості по їх оплаті на рахунки розрахунків.

Невідфактуровані поставки приймаються на склад зі складанням акту про приймання матеріалів. Акт про приймання матеріалів складається не менше ніж у двох примірниках. Оприбуткування невідфактурованих поставок проводиться на підставі першого примірника зазначеного акта. Другий примірник акта направляється постачальнику.

Організація вживає заходів щодо встановлення постачальника (якщо він невідомий) і отримання від нього розрахункових документів.

Якщо розрахункові документи на невідфактуровані поставки отримані в тому ж місяці або в наступному місяці до складання у бухгалтерії відповідних регістрів по приходу матеріальних запасів, вони враховуються у загальновстановленому в даній організації порядку.

Невідфактуровані поставки оприбутковуються за рахунками обліку матеріальних запасів (в залежності від призначення прийнятих матеріальних запасів).

При цьому матеріальні запаси оприбутковуються і обліковуються в аналітичному і синтетичному бухгалтерському обліку за прийнятими в організації обліковими цінами. У випадках якщо організація використовує в якості облікових цін фактичну собівартість матеріалів, то зазначені матеріальні запаси оприбутковуються за ринковими цінами.

Після отримання розрахункових документів по невідфактурованих постачання їх облікова ціна коригується з урахуванням надійшли розрахункових документів. Одночасно уточнюються розрахунки з постачальником.

Якщо розрахункові документи по невідфактурованих постачання надійшли в наступному році після подання річної бухгалтерської звітності, то:

• а) облікова вартість матеріальних запасів не змінюється;
• б) величина податку на додану вартість приймається до бухгалтерського обліку в установленому порядку;
• в) уточнюються розрахунки з постачальником, при цьому суми склалася різниці між обліковою вартістю оприбуткованих матеріальних запасів та їх фактичною собівартістю списуються в місяці, в якому надійшли розрахункові документи:
  • - зменшення вартості матеріальних запасів відображається за дебетом рахунків розрахунків і кредиту рахунків фінансових результатів (як прибуток минулих років, виявлена \u200b\u200bу звітному році);
  • - збільшення вартості матеріальних запасів відображається за кредитом рахунків розрахунків і дебету рахунків фінансових результатів (як збитки минулих років, виявлені у звітному році).

Нестачі і псування, виявлені при прийманні надійшли в організацію матеріалів, враховуються в наступному порядку:

а) сума нестач і псування в межах норм природних втрат визначається шляхом множення кількості відсутніх і (або) зіпсованих матеріалів на договірну (продажну) ціну постачальника. Інші суми, в тому числі транспортні витрати і податок на додану вартість, належні до них, не враховуються. Сума нестач і псування списується з кредиту рахунку розрахунків в кореспонденції з дебетом рахунка "Нестачі і втрати від псування цінностей". Одночасно відсутні і (або) зіпсовані матеріали списуються з рахунку "Нестачі і втрати від псування цінностей" і відносяться на транспортно-заготівельні витрати або на рахунки відхилень у вартості матеріальних запасів.

Якщо зіпсовані матеріали можуть бути використані в організації або продані (з уцінкою), вони оприбутковуються за цінами можливого продажу. Одночасно на цю суму зменшується сума втрат від псування;

б) недостачі і псування матеріалів понад норми природного убутку обліковуються за фактичною собівартістю (9, С. 123).

У фактичну собівартість включаються:

• - вартість саме ті і зіпсованих матеріалів, який визначається шляхом множення їх кількості на договірну (продажну) ціну постачальника (без податку на додану вартість). З підакцизних товарів в договірну (продажну) ціну включаються акцизи. Якщо зіпсовані матеріали можуть бути використані в організації або продані (з уцінкою), вони оприбутковуються за цінами можливого продажу, зі зменшенням на цю суму втрат від псування матеріалів;
• - сума транспортно-заготівельних витрат, що підлягає оплаті покупцем, в частці, що відноситься до якої бракує і зіпсованим матеріалами. Ця частка визначається шляхом множення вартості саме ті і зіпсованих матеріалів на процентне відношення транспортних витрат, що склалося на момент списання, до загальної вартості матеріалів (за продажними цінами постачальника) за цією поставкою (без податку на додану вартість);
• - сума податку на додану вартість, що відноситься до основної вартості саме ті і зіпсованих матеріалів і до транспортних витрат, пов'язаних з їх придбанням.

Фактична собівартість нестач і псування понад норми природного убутку враховується за дебетом рахунка обліку розрахунків за претензіями і списується з кредиту рахунку розрахунків (по особовому рахунку постачальника). При оприбуткуванні надійшли від постачальників відсутніх матеріалів, що підлягають оплаті покупцем, відповідно зменшується вартість матеріалів, транспортно-заготівельних витрат і податок на додану вартість, включені до фактичної собівартості недостачі і псування.

Аналогічно враховуються претензії до постачальників на суми зайвої оплати, здійснені у зв'язку з невідповідністю цін, зазначених в розрахункових документах, до цін, передбаченим в договорі (завищення цін), арифметичних помилок, допущених в розрахункових документах постачальника, та з інших подібних причин.

Якщо до моменту виявлення недостачі, псування, завищення цін, інших помилок в розрахункових документах постачальника розрахунки не були здійснені, то оплата проводиться за вирахуванням вартості саме ті і зіпсованих з вини постачальника матеріалів, інших завищень сум розрахункового документа, про що покупець письмово повідомляє постачальника. В цьому випадку неоплачені суми на рахунку обліку розрахунків за претензіями не відображаються.

При відсутності підстав для пред'явлення претензії і (або) позову (наприклад, у випадках стихійних лих), а також у випадках, коли позов покупця до постачальника і (або) транспортної організації судом не задоволений (повністю або частково), такі суми недостач і втрат від псування списуються покупцем на рахунок "Нестачі і втрати від псування цінностей".

У разі поставки продукції, що не відповідає за своїми якісними характеристиками стандартам, технічним умовам, замовленнями, договорами, такі матеріали оприбутковуються за зниженими цінами, узгодженим з постачальником.

Для обліку матеріалів існує бухгалтерський рахунок 10 «Матеріали». Рахунок 10 - активний, на ньому ведеться облік активів підприємства (матеріальних цінностей), за дебетом даного рахунка відображається надходження матеріалів на склад підприємства, за кредитом вибуття і їх відпуск у виробництво.

При надходженні на підприємство матеріальні цінності можуть враховуватися двома способами:

• за фактичною собівартістю (найчастіше так воно і відбувається);
• за обліковими цінами (в даному випадку в якості облікової можуть виступати середні покупні ціни або планова собівартість).

Надходження матеріалів відображається в картці обліку матеріалів М-17.

До 10 рахунку може бути відкритий ряд субрахунків: сировина і матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини і т.д.

Крім цього, на кожному субрахунку може вестися ще аналітичний облік надходження з кожного конкретного виду (сорт, найменування) матеріалів або за місцями їх зберігання.

Облік за фактичною собівартістю

В даному випадку надходять на підприємство матеріали будуть оприбутковуватися безпосередньо в дебет рах. 10 по фактичної собівартості, яка включає в себе всі фактично понесені підприємством витрати на їх придбання за вирахуванням ПДВ.

До витрат можна віднести:

• безпосередньо вартість за договором купівлі-продажу;
• витрати на послуги сторонніх організацій, пов'язані з придбанням матеріалів (наприклад, інформаційні, консультаційні);
• транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ);
• витрати, пов'язані з доведенням матеріальних цінностей до стану, в якому вони можуть бути використані.

Також до цього переліку можна включати і інші витрати, що виникають в процесі придбання матеріалів і доведення їх до придатного стану.

Надходження матеріалів від постачальника здійснюється на основі довіреності на отримання ТМЦ форма М-2 або М-2а. Форму М-2а, як правило, застосовують при частому, постійному отриманні цінностей. Форма М-2 зазвичай застосовується для разового отримання. Головна відмінність цих двох форм - це наявність корінця в формі М-2, який при видачі довіреності залишається в бухгалтерії і підшивається до відповідних папки. Даний корінець містить необхідну інформацію про виданої довіреності і дозволяє бухгалтеру не робити додаткових записів вручну. Застосування цих форм актуально в тому випадку, якщо особа, що отримується ТМЦ у постачальника або перевізника, що доставив ТМЦ, не є керівником організації або індивідуальним підприємцем.

проведення

При отриманні ТМЦ від постачальника в бухгалтерському обліку виконується проводка: Д10 К60 на суму фактичних витрат, пов'язаних з придбанням, за мінусом ПДВ.

ПДВ за об'єктом придбання ТМЦ виділяється на окремий рахунок 19 «Податок на додану вартість по придбаних цінностей» проводкою Д19 К60, після чого ПДВ направляється до відрахування в дебет рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» субрахунок «ПДВ» - проводка Д68.НДС К19.

Оплата постачальнику з розрахункового рахунку оформляється проводкою Д60 К51.

Виконати зазначені вище бухгалтерські проводки можна тільки в тому випадку, якщо є підтвердні документи:

• товарна або товарно-транспортна накладна від постачальника;
• рахунок-фактура з виділеним ПДВ від постачальника;
• накладна і рахунок-фактура за іншими витратами, пов'язаними з придбанням і транспортуванням;
• платіжні документи, що підтверджують факт оплати всіх витрат покупцем.

При прийомі товарно-матеріальних цінностей перевіряються дані документів, звіряється фактична наявність матеріалів з зазначеним в документах, якщо розбіжностей немає, то оформляється прибутковий ордер форма М-4. Якщо ж в процесі перевірки виявлено розбіжності за кількістю, неналежну якість, то оформляється акт про приймання форма М-7.

Проведення з обліку матеріалів при надходженні за фактичною собівартістю:

приклад

Організація купує ТМЦ в кількості 1000 шт за 118 000 руб., В тому числі ПДВ 18 000 руб. Витрати на доставку склали 11 800 руб., В тому числі ПДВ 1 800 руб. ТМЦ оприбутковуються за фактичними цінами. Витрати на доставку відображаються на окремому субрахунку рахунку 10 - 10.ТЗР. У виробництво відправлено 500 шт. ТМЦ.

проведення:

Облік за обліковими цінами

ТМЦ можуть прийматися до обліку за обліковими цінами, зазвичай даний метод застосовується в тому випадку, якщо надходження цінностей носить регулярний характер.

Для обліку товарно-матеріальних цінностей в даному випадку використовуються допоміжні рах. 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

проведення

Перш, ніж потрапити на 10 рахунок, матеріали враховуються за дебетом рах. 15 проводкою Д15 К60 за вартістю, вказаною в документах постачальника, без урахування ПДВ.

ПДВ виділяється окремо на 19 рахунок: Д19 К60, після чого направляється до відрахування Д68.НДС К19.

Після чого ТМЦ оприбутковуються в дебет рах. 10 за обліковими цінами: Д10 К15.

Різниця між фактичною ціною, вказаною на рах. 15, і облікової, відображеної на рах. 10, відбивається на рах. 16.

Якщо фактична ціна більше облікової, то виконується проводка Д16 К15 на величину, що дорівнює різниці між закупівельною і обліковою вартістю. При цьому на рах. 16 з'являється дебетове сальдо, яке наприкінці місяця списується на ті рахунки, на які списуються матеріали. Сума, яку потрібно списати з рах. 16 в кінці місяця визначається за такою формулою:

(Сальдо за дебетом рах. 16 на початок місяця + оборот за дебетом рах. 16 за місяць) * оборот по кредиту рах. 10 за місяць / (сальдо за дебетом рах. 10 на початок місяця + оборот за дебетом рах. 10 за місяць).

Якщо фактична ціна менше облікової, то виконується проводка Д15 К16. Кредитове сальдо, що утворилося на рахунку 16, сторнируется (віднімається) в кінці місяця, сума, що підлягає сторнуванню, визначається за формулою:

(Сальдо по кредиту рах. 16 на початок місяця + оборот по кредиту рах. 16 за місяць) * оборот по кредиту рах. 10 за місяць / (сальдо за дебетом рах. 10 на початок місяця + оборот за дебетом рах. 10 за місяць).

Проведення під час вступу матеріалів за обліковими цінами:

приклад

Організація купує ТМЦ в кількості 1000 шт за 118 000 руб., В тому числі ПДВ 18 000 руб.

ТМЦ оприбутковуються за обліковою ціною 120 руб. за штуку. У виробництво направлено 500 шт. ТМЦ.

проведення:

Крім того, що матеріали можуть надійти на підприємство від постачальника, їх можна також виготовити власними силами з інших матеріалів, також вони можуть бути внесені в статутний капітал організації або отримані безоплатно.

Інші способи надходження матеріалів

виготовлення

При виготовленні матеріальних цінностей вартість, за якою вони будуть оприбутковані на склад, складається з усіх фактичних витрат, що виникли в процесі виробництва. Сюди можуть включатися: вартість вихідних матеріалів, амортизація основних засоби, що використовуються при виробництві, зарплата персоналу, накладні витрати та інші прямі витрати.

Всі витрати по виробництву збираються на рах. 20 «Основне виробництво» або 23 «Допоміжне виробництво», після чого списуються на рах. 10 Матеріали.

проведення:

Внесок до статутного капіталу

Якщо матеріальні цінності надходять від одного із засновників у вигляді внеску в статутний капітал, то необхідно провести їх оцінку, узгодити вартість з усіма засновниками, при необхідності скористатися незалежною експертизою.

Також до фактичної собівартості можуть бути включені транспортно-заготівельні витрати.

Проводка по обліку надходження матеріалів в даному випадку буде мати вигляд: Д10 К75.

безоплатне надходження

Якщо матеріали надходять в організацію за договором дарування (безоплатно), то їх фактична собівартість приймається рівною середньоринкової вартості. Сюди також включаються транспортно-заготівельні витрати.

Безоплатне надходження відбивається проводкою: Д10 К98.

У міру списання матеріальних цінностей у виробництво з дебету рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів» списуються суми за матеріалами, отриманими при даруванні, в кредит рахунку 91/1 (відображаються в складі інших доходів).

Проведення під час безоплатному надходженні матеріалів:

Безоплатна передача матеріальних цінностей відрізняється тим, ПДВ в цьому випадку не виділяється, навіть якщо постачальник надав рахунок-фактуру.

Відео: облік матеріалів в 1С

Що таке ТМЦ?

ТМЦ - це товарно-матеріальні цінності. До товарно-матеріальних цінностей відносяться матеріали, продукція власного виробництва, товари. У цій главі ми розглянемо способи обліку, формування ціни і інші важливі аспекти, що стосуються обліку ТМЦ.

Оформлення надходження товарно-матеріальних цінностей на склад

Для оформлення приймання товарів за якістю, кількістю, масою і комплектності відповідно до правил приймання товарів і умовами договору застосовується акт про приймання товарів. Це уніфікована форма N ТОРГ-1. Акт складається членами приймальної комісії, уповноваженими на це керівником організації.

Надходження ТМЦ на склад оформляється приймально-здавальними накладними, актами, специфікаціями та іншими документами, які виписуються зазвичай у двох примірниках, один з них призначений для здає, а інший залишається на складі. На надійшла на склад продукцію заводиться картка складського обліку. Відпустка зі складу оформляється наказом-накладної, який складається з двох частин: наказу на відпустку і накладної, що виписується в двох примірниках і служить підставою до списання продукції зі складу за видатками. Первинна облікова документація з обліку продукції, товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання має уніфіковані форми, які затверджуються Держкомстатом Росії.

Отже, ви придбали товари. Які документи при цьому необхідно отримати від постачальника, а які оформити самостійно? Це докладно розповідається в цьому розділі.

По-перше, будь-яке постачання товарів, придбаних як за безготівковим розрахунком, так і за готівковий розрахунок супроводжується товарною накладною (форма N ТОРГ-12). Товарна накладна складається постачальником в двох примірниках, а в разі, коли вантажовідправник і постачальник - різні юридичні особи, то в трьох примірниках.

По одному примірнику залишається у постачальника, вантажовідправника, один екземпляр товарною накладною передається купує організації і є підставою для оприбуткування цих цінностей.

Документи повинні містити такі обов'язкові реквізити:

• - найменування документа (форми), код форми;
• - дату складання;
• - зміст господарської операції;
• - вимірювачі господарської операції (у натуральному і грошовому вираженні);
• - найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи та їх розшифровки.

Якщо при прийманні товарів з'ясувалося розбіжність за кількістю або якістю в порівнянні з даними супровідних документів постачальника, оформляється Акт про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарів. Це уніфікована форма. При прийманні імпортних товарів оформляється Акт за формою N ТОРГ-3, при прийманні товарів вітчизняного виробництва - Акт за формою N ТОРГ-2. Акт за формою N ТОРГ-2 складається в чотирьох примірниках, по формі N ТОРГ-3 - в п'яти примірниках. Оформлені акти є юридичною підставою для пред'явлення претензії постачальнику, відправнику.

Акти про приймання товарів за кількістю складаються відповідно з фактичною наявністю товарів даним, що містяться в транспортних, супровідних або розрахункових документах, а при прийманні їх за якістю і комплектності - вимогами до якості товарів, передбаченими в договорі або контракті.

Акти складаються за результатами приймання членами комісії та експертом організації, на яку покладено проведення експертизи, за участю представників організацій постачальника і одержувача або представником організації-одержувача за участю компетентного представника незацікавленої організації.

Акти складаються окремо за кожним постачальником на кожну партію товару, який надійшов за одним транспортним документом.

Товарно-матеріальні цінності, щодо яких не встановлено розбіжності за кількістю та за якістю, в актах не перераховуються, про що робиться відмітка в кінці акта такого змісту: "Щодо інших товарно-матеріальних цінностей розбіжностей немає".

Застосування бланків застарілих і довільних форм не допускається.

В умовах автоматизації бухгалтерського обліку реквізити первинних документів можуть бути зафіксовані у вигляді кодів.

Записи в первинних документах повинні здійснюватися чорнилом, кульковими ручками, за допомогою друкарських машинок, засобів механізації та іншими засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом часу, встановленого для їх зберігання в архіві.

Забороняється використовувати для записів простий олівець.

Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прочерку.

Крім товарної накладної протягом п'яти днів після відвантаження товару постачальник зобов'язаний виписати рахунок-фактуру. Рахунок-фактура виписується у двох примірниках, один з яких залишається у постачальника, реєструється в журналі виданих рахунків-фактур. У покупця за отриманим рахунком-фактурою провадиться запис в журналі реєстрації рахунків-фактур. Надалі отриманий рахунок-фактура заноситься покупцем в книгу покупок.

Рахунок-фактура також має уніфіковану форму і повинен містити всі зазначені в ньому реквізити. Крім того, зверніть увагу на послідовність наведених колонок в рахунку-фактурі. Зовнішній вигляд даного документа досить часто зазнає змін, однак його зміст і навіть послідовність реквізитів повинні залишатися незмінними, інакше рахунок-фактура втратить силу.

документ: Облік товарно-матеріальних цінностей (частина 1)

Облік товарно-матеріальних цінностей

Основними завданнями бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей є своєчасне відображення на рахунках інформації про надходження товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), первинній оцінці, оцінці ТМЦ на дату звітності, облік руху, наявності (інвентаризація) і вибуття (використання) ТМЦ.

У бухгалтерському обліку товарно-матеріальні цінності відносяться до категорії запасів.

Запаси - це матеріальні активи, які:

Підприємство містить для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та надання послуг (виробничі запаси, МБП);

Знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продуктів виробництва (виробництво, брак у виробництві, напівфабрикати, готова продукція);

Підприємство містить для подальшого продажу (товари);

Підприємство містить для споживання при здійсненні адміністративних і соціально-культурних функцій;

Підприємство містить для підтримки основних засобів у робочому стані (запасні частини).

Окремий вид ТМЦ, наявних у підприємства, - це матеріальні цінності, які знаходяться на відповідальному зберіганні на підприємстві, але не належать йому.

Оскільки запаси і ТМЦ, що знаходяться на відповідальному зберіганні підприємства, можуть зберігатися разом і бути об'єднані родовими ознаками (нафтопродукти, зерно, цукор, цемент, пісок і т.п.), то необхідно організувати облік так, щоб можна було точно визначити, скільки, і яких запасів належить підприємству, а, скільки знаходиться на зберіганні.

1. Класифікація запасів і ТМЦ підприємства

З метою бухгалтерського обліку запаси і ТМЦ можуть бути розподілені по групах (відповідно, враховуються на рахунках і субрахунках):

1. Запаси, які утримуються підприємством для споживання при здійсненні діяльності
1.1. виробничі запаси	- рахунок 20
Сировина і матеріали	201
- Куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби	202
паливо	203
Тара і тарні матеріали	204
Будівельні матеріали	205
Матеріали, передані в переробку	206
- Запасні частини	207
- Матеріали сільськогосподарського призначення	208
Інші матеріали	209
1.2. Малоцінні і швидкозношувані предмети	- рахунок 22
2. Запаси, які знаходяться в процесі виробництва
2.1. Виробництво (витрати на виробництво)	- рахунок 23
2.2. Брак у виробництві	- рахунок 24
2.3. напівфабрикати	- рахунок 25
2.4. Готова продукція	- рахунок 26
2.5. Продукція сільськогосподарського виробництва	-Рахунок 27
3. Запаси, які утримуються підприємством для подальшого продажу
3.1. Товари	- рахунок 28
- Товари на складі	281
- Товари в торгівлі	282
Товари на комісії	283
- Тара під товарами	284
- Торгова націнка	285
4. Матеріальні цінності, які тимчасово перебувають на підприємстві і не є його власністю
4.1. Активи на відповідальному зберіганні	- рахунок 02
Матеріали, прийняті в переробку	022
Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні	023
Товари, прийняті на комісію	024
Майно в довірчому управлінні	025

На підприємствах запаси і ТМЦ в аналітичному обліку можуть класифікуватися по додаткових ознаках, які встановлюються за підприємствами самостійно.

Залежно від права власності на такі об'єкти ТМЦ поділяються на:

1. Власні запаси:

Придбані (незалежно від способу придбання);

Створені власними силами;

2. ТМЦ на відповідальному зберіганні:

Матеріали, прийняті в переробку;

Матеріали на відповідальному зберіганні;

Товари, прийняті на комісію;

Майно в довірчому управлінні.

Залежно від методу оцінки вибуття запасів ТМЦ поділяються на:

Запаси, які обліковуються за первісною вартістю;

Запаси, які враховуються за чистою вартістю реалізації;

Запаси, які обліковуються за збільшеною чистою вартістю реалізації.

Залежно від наявності запасів на підприємстві запаси розглядаються як:

Запаси, що знаходяться на підприємстві;

Запаси, передані в переробку;

Товари, передані на комісію;

Запаси, передані в заставу.

2. Облік запасів на підприємстві

2.1. Придбані (отримані) запаси

Цей вид запасів зараховується на баланс за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

Сум, які сплачуються постачальникам згідно з договором (за вирахуванням непрямих податків);

Сум ввізного мита;

Сум непрямих податків, сплачених у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству. Зокрема, до первісної вартості об'єкта включаються сплачені суми податку додану вартість у випадках, якщо:

а) підприємство, не є платником ПДВ;

б) передбачається використовувати придбані запаси в не оподатковуваних ПДВ операціях;

в) транспортно-заготівельні витрати, які узагальнюються на окремому субрахунку.

Не включаються до первісної вартості запасів:

Понаднормові втрати і нестачі запасів;

Відсотки за користування позиками;

Витрати на збут;

Загальногосподарські витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів.

Балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп, а також запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу, в обов'язковому порядку відображається в примітках до фінансової звітності при розкритті інформації про запаси.

Оформлення в обліку операцій

Оскільки операції з запасами відносяться до операційної діяльності підприємства, то інформацію про розрахунки з постачальниками запасів слід оформляти із застосуванням субрахунків:

371 "Розрахунки за авансами виданими" - для оформлення в обліку перерахованих авансів на придбання будь-яких видів запасів;

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" - для оформлення в обліку операцій за розрахунками за отримані товарно-матеріальні цінності.

Таблиця 1. Облік операцій з придбання запасів з попередньою оплатою

зміст	Дт	Кт
Перераховано аванс в оплату запасів	371	311
Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	644
	20	631
	644	631
	631	371
Перераховано аванс в оплату придбаних запасів	371	311
Отримано запаси від постачальника	20	631
Проведено залік заборгованості по перерахованому авансу	631	371

Таблиця 2. Облік операцій з придбання запасів до оплати

зміст	Дт	Кт
Постачальник і одержувач - платники ПДВ
Отримано запаси від постачальника	20	631
	641	631
	631	311
Постачальник і / або одержувач - неплатники ПДВ
Отримано об'єкт основних засобів від постачальника	20	631
Перераховані кошти в оплату придбаного об'єкта	631	311

2.2. Розподіл транспортно-заготівельних витрат

Транспортно-заготівельні витрати включають витрати підприємства на заготівлю запасів, оплату за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування усіма видами транспорту до місця їх використання, витрат зі страхування ризиків при транспортуванні.

Сума транспортно-заготівельних витрат протягом місяця узагальнюється на окремому субрахунку, який відкривається для кожного виду запасів: 201.9; 202.9; 203.9; 204.9; 205.9; 206.9; 207.9; 208.9 - "Транспортно-заготівельні витрати" - для оформлення в обліку розподілу даних витрат і включення їх у вартість відповідних запасів;

289 "Транспортно-заготівельні витрати" - для оформлення в обліку розподілу даних витрат і включення їх у вартість товару.

Щомісяця дана сума розподіляється між сумою залишку запасів на кінець місяця і сумою вибулих (використані, реалізовані, безоплатно передані т. Д) за звітний місяць запасів.

1) Для розподілу сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до запасів, що вибули, визначається:

2) Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до запасів, що вибули, визначається:

Сума ТЗВ \u003d

запаси, Середній% ТЗВ х вибули за звітний місяць (Кредитовий оборот за рахунком 289)

3) Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до запасів, що вибули, відображається на тих самих рахунках обліку, що і вибуття запасів.

Приклад оформлення в обліку розподілу ТЗВ

Приклад 1. Оформлення в обліку операцій щодо віднесення до витрат ТЗВ по запасів, що вибули

№ п / п	господарська операція	кореспонденція рахунків			Сума, грн.	сальдо рахунків
		Дт		Кт		Дт	Кт
Дані в бухгалтерському обліку на початок періоду
1	Наявність товарів на складі	-	-		150	281	-
2	сума ТЗВ	-	-		25	289	-
Рух запасів протягом місяця
3	вибуло товарів	902	281		400	-	-
4	надійшло товарів	281	631		300	-	-
5	сума ТЗВ	289	631		80	-	-
6	Розрахунок ТЗВ (25 + 80) / (150 + 300) х 400	-	-		93
7	Вибула сума ТЗВ	902	289		93
8	віднесена собівартість реалізованих товарів на фінансовий результат	791	902		493	-	-
Дані в бухгалтерському обліку на кінець періоду
9	Наявність товарів на складі	-	-		50	281	-
10	сума ТЗВ	-	-		12	289	-

2.3. Запаси, що виготовляються власними силами

Зазначені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, якою визнається їх виробнича собівартість.

(Детальніше це питання розглянуто в підпункті 6.1 цієї статті).

2.4. Запаси, внесені в статутний капітал підприємства

Зазначені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, якою визнається погоджена засновниками (учасниками) їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, що враховуються при визначенні первісної вартості придбаних засобів.

Таблиця 3. Облік запасів, внесених до статутного капіталу підприємство

зміст	Дт	Кт
Постачальник і одержувач - платники ПДВ
	46	40
	20, (22), (28)	46
ПДВ у внесок засновника	641	46
Постачальник і / або одержувач - неплатники ПДВ
Відображено оголошений розмір статутного капіталу (відповідно до установчих документів)	46	40
Погашено заборгованість засновника (учасника) шляхом внесення до статутного капіталу запасів	20, (22), (28)	46

2.5. Безкоштовно отримані запаси

Цей вид запасів зараховується на баланс за первісною вартістю, яка дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, що враховуються при визначенні первісної вартості придбаних запасів.

Таблиця 4. Облік безкоштовно отриманих запасів

2.6. Запаси, придбані в результаті обміну на подібні

Такі запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При цьому дохід від даної операції не зізнається.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість, а різниця включається до складу витрат звітного періоду.

Таблиця 5. Оформлення в обліку запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси

зміст	Дт	Кт
Зараховані на баланс запаси, отримані в результаті обміну на подібні (балансова вартість переданих запасів дорівнює справедливій вартості), рух запасів відображається в аналітичному обліку	20	20
Визначено справедлива вартість запасів - відзначені втрати від знецінення запасів (балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість), рух запасів відображається в аналітичному обліку	946	20
Зараховані на баланс запаси, отримані в результаті обміну на подібні	20	20
	791	946

2.7. Запаси, придбані в результаті обміну на неподібні

Такі запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.

Таблиця 6. Облік запасів, придбаних в результаті обміну на неподібні запаси

зміст	Дт	Кт
Постачальник і одержувач - платники ПДВ
	36	712
ПДВ в відвантажених матеріалах	712	641
	943	201
	281	36
ПДВ в отриманих матеріалах	641	36
Постачальник і одержувач - неплатники ПДВ
Відображено дохід від реалізації матеріалів	36	712
Списано собівартість реалізованих матеріалів	943	201
Зараховані на баланс товари, отримані в результаті обміну на матеріали	281	36
	712	791
Понесені витрати віднесені на фінансовий результат	791	943

2.8. Запаси, придбані за рахунок коштів цільового фінансування

Цей вид запасів зараховується на баланс за первісною вартістю, яка визначається в загальному порядку.

У разі придбання запасів за рахунок використання коштів цільового фінансування отримане цільове фінансування визнається доходом протягом того періоду, в якому понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Якщо підприємством понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування, до отримання грошових коштів, то в періоді понесених витрат визнається дебіторська заборгованість інвестора з одночасним визнанням доходу за цільовим фінансуванням.

Таблиця 7. Облік запасів, придбаних за рахунок коштів цільового фінансування (після отримання коштів)

зміст	Дт	Кт
Отримано на розрахунковий рахунок підприємства кошти цільового фінансування для придбання запасів	311	48
	371	311
Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	644
Визнано доходи від цільового фінансування в періоді понесених витрат	48	718
Отримано запаси від постачальника	20	631
Списано податковий кредит по ПДВ	644	631
	631	371
Отриманий дохід віднесено на фінансовий результат	712	791

Таблиця 8. Облік запасів, придбаних в рахунок майбутнього надходження коштів цільового фінансування (до отримання коштів)

зміст	Дт	Кт
Вироблено перерахування авансу в оплату запасів	371	311
Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	644
Отримано запаси від постачальника	20	631
Списано податковий кредит по ПДВ	644	631
Оформлений залік заборгованості за авансами виданими	631	371
Оформлена дебіторська заборгованість інвестора за коштами цільового фінансування	377	718
Отриманий дохід віднесено на фінансовий результат	712	791
Отримано на розрахунковий рахунок підприємства кошти цільового фінансування для компенсації витрат за придбані запаси	311	48
Оформлено використання коштів цільового фінансування в рахунок погашення заборгованості	48	377

2.8. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МБП) зараховуються на баланс за первісною вартістю.

На МБП не нараховується знос.

Вартість МБП, переданих в експлуатацію, списується з балансу (тобто вилучається з активів в момент передачі в експлуатацію).

З метою забезпечення збереження МШП слід організувати оперативний облік у кількісному вираженні таких предметів в місцях експлуатації протягом терміну їх фактичної експлуатації, закріпивши цю функцію за відповідними особами.

Метод оцінки для списання з балансу також слід відобразити в наказі про облікову політику.

Операції з МБП оформляються документами, затвердженими наказом Мінстату України від 22.05.96 р № 145 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів":

- № МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

- № МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

- № МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

- № МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних інструментів";

- № МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

- № МШ-6 "Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

- № МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

- № МШ-8 "Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

У разі повернення на склад МШП, раніше переданих в експлуатацію і придатних для подальшої експлуатації, вони знову стають на облік за справедливою вартістю і відображаються в складі активів.

Таблиця 9. Оформлення в обліку запасів, придбаних в рахунок майбутнього надходження
коштів цільового фінансування (до отримання коштів)

господарська операція	зміст	Дт	Кт
Видача в експлуатацію МБП	Віднесена до складу витрат вартість МБП, виданих в експлуатацію (за напрямками використання)	23 (91,92, 93,94)	22
Розрахунок фінансового результату	Собівартість використаних запасів віднесена на фінансовий результат	791	92 (93, 94)
облік МБП	Повернення на склад МБП, раніше переданих в експлуатацію	22	719
Розрахунок фінансового результату	Вартість запасів віднесена на фінансовий результат	791	92 (93, 94)

3. Облік ТМЦ на відповідальному зберіганні

3.1. Оформлення в обліку операцій з прийому ТМЦ на відповідальне зберігання.

Промислові підприємства, крім випуску власної продукції, можуть надавати послуги і по переробці сировини замовника в готову продукцію на власному обладнанні.

Прийняте в переробку сировину оформлюється документально. При цьому в момент отримання такого сировини укладаються договори з замовниками, де окремо обумовлюються умови про кількісний та якісний склад готової продукції, яка повинна бути випущена з отриманої сировини, і окремо вартість оплати даних послуг підприємству.

Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Особливістю обліку є те, що дана сировина в процесі переробки може знаходитися разом з власною сировиною підприємства.

Готова продукція, яка випускається в результаті переробки, також може знаходитися на зберіганні разом з готовою продукцією, виготовленою з власної сировини.

На позабалансовому обліку при отриманні сировини спочатку враховується сировину в натуральному і вартісному вимірнику, а після оформлення документів про переробку - відповідно, готова продукція, яка є власністю замовника.

Списання запасів з цього рахунку проводиться в момент фактичного вивезення готової продукції з території підприємства.

Облік витрат з переробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат на виробництво (за винятком вартості давальницької сировини замовника) і враховується при визначенні фінансового результату від послуг переробки.

На відповідальному зберіганні у промислових і торговельних підприємств можуть перебувати товарно-матеріальні цінності, як прийняті за договорами на зберігання, так і оплачені покупцями, оформлені відповідними документами, але не вивезені з не залежних від підприємства причин. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, повинні зберігатися окремо від власних запасів.

Торговельні підприємства можуть приймати для реалізації товари в межах договорів комісії (консигнації), доручення та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Такі товари також повинні зберігатися окремо від власних запасів.

Договору доручення можуть припускати і придбання ТМЦ на користь довірителя. До моменту передачі таких придбаних ТМЦ довірителю повірений повинен відображати в обліку такі ТМЦ разом з тими ТМЦ, які надійшли на підприємство в довірче управління.

Вартість таких запасів, певна у відповідних договорах (в приймально-здавальних актах), в обов'язковому порядку відображається в примітках до фінансової звітності при розкритті інформації про запаси.

Таблиця 10. Облік ТМЦ, що знаходяться на відповідальному зберіганні

господарська операція	зміст	Дт	Кт
ТМЦ на відповідальному зберіганні	Облік надходження сировини і матеріалів на переробку від замовника	022
	Аналітичний облік: - замовники - види сировини і матеріалів - місця зберігання - місця переробки
	Облік надходження матеріальних цінностей на відповідальне зберігання	023
	Аналітичний облік: - підприємства-власники - види (сорти) ТМЦ - місця зберігання Такі ТМЦ повинні зберігатися окремо від власних ТМЦ
	Облік надходження товарів, прийнятих на комісію	024
	Аналітичний облік: - комітенти - види товарів
	Облік надходження майна в довірче управління	025
	Аналітичний облік: - власники - об'єкти -ТМЦ - місцезнаходження

4. Оцінка запасів на дату балансу

Первісна вартість запасів на підприємстві не змінюється.

Запаси відображаються в обліку і звітності за найменшою з двох оцінок:

Первісною вартістю;

Чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації визначається у випадках, якщо:

Зменшилася вартість запасів;

Запаси застаріли;

Запаси зіпсовані;

Запаси втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Сума балансової (облікову) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації, а також сума збільшення чистої вартості реалізації в обов'язковому порядку відображається в примітках до фінансової звітності при розкритті інформації про запаси.

4.1. Оформлення в обліку операцій зі зменшення вартості запасів

Сума перевищення первісної вартості запасів над чистою вартістю їх реалізації списується на витрати звітного періоду.

Вартість повністю втрачених (зіпсованих або відсутніх) запасів списується на витрати періоду, при цьому до прийняття рішення про конкретних винуватців дана сума враховується на позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Таблиця 11. Облік запасів, чиста вартість реалізації яких менше їх первісної вартості

Таблиця 12. Облік повністю втрачених (зіпсованих або відсутніх) запасів

господарська операція	зміст	Дт	Кт
Виявлено зіпсовані запаси	Оформлено зменшення вартості запасів і включено до складу інших витрат операційної діяльності	947	20
	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ на вартість запасів, використаних в неоподатковуваної операції - внепроизводственной діяльності	947	641
	Поставлено на позабалансовий облік сума непокритих збитків від псування цінностей	072
Розрахунок фінансового результату	Понесені витрати віднесені на фінансовий результат	791	946
Облік після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати
Нараховано відшкодування за раніше списаним активів	Нараховано заборгованість винної особи з відшкодування збитків підприємству	375	716
	Знято з позабалансового обліку сума непокритих збитків від псування цінностей	072
Розрахунок фінансового результату	Нараховані доходи віднесені на фінансовий результат	791	946

4.2. Оформлення в обліку операцій по збільшенню вартості запасів

Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів надалі збільшується, то вартість запасів може бути збільшена тільки до первісної вартості таких запасів. На суму збільшення чистої вартості реалізації сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів.

Таблиця 13. Оформлення в обліку збільшення чистої вартості реалізації запасів

господарська операція	зміст	Дт	Кт
Перший варіант оформлення - з використанням сторнировочной записи
Надходження запасів в результаті обміну (сторнировочная запис)	Збільшена чиста вартість реалізації запасів - сторнировочная запис попереднього зменшення	“-” 946	“-” 20
	Понесені витрати віднесені на фінансовий результат	“-” 791	“-” 946
Другий варіант оформлення - без сторнировочной записи
Надходження запасів в результаті обміну (визнання доходу)	Збільшена чиста вартість реалізації запасів	20	719

Приклад оформлення в обліку уцінки запасів Приклад 2. Оформлення в обліку уцінки

№ п / п	господарська операція	кореспонденція рахунків		Сума, грн.	сальдо рахунків
		Дт	Кт		Дт	Кт
Дані у фінансовій звітності на початок періоду до уцінки
1		-	-	100	20	-
2		-	-	80	-	-
3	Оформлена уцінка запасів до чистої вартості реалізації	946	20	20	-	-
Дані у фінансовій звітності на кінець періоду після уцінки
4	Враховано запаси за чистою вартістю реалізації	-	-	80	20	-
Проведення й оформлення переоцінки
5	Визначено справедлива залишкова вартість запасів	-	-	120	-	-
6	Збільшена вартість запасів після уцінки (варіант 2)	20	719	20	-	-
Дані у фінансовій звітності на кінець періоду після переоцінки
7	Враховано запаси за первісною вартістю	-	-	100	20	-

(Закінчення в наступному номері журналу)